НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР

Народний календар - це тисячолітній документ життя і культури українського народу, його далеких пращурів з передхристиянських часів. Протягом віків Календар утворювався, доповнювався, а в деякій своїй частині й переходив у забуття. З прийняттям християнства Народний календар злився з Юліанським  з християнськими святами, але свій глибокий зміст зберіг до нашого часу, і є цілком анімістичним: просякнутий світоглядом культу покійників.

Народний календар - цінний документ первісної культури; нажаль, ми не маємо певних джерел, як саме він „виглядав" у ранніх віках нашої праісторії. Як видно, наші прапрадіди мали свій власний календар, знали докладно час зміни порів року; без метеорологів наперед знали, яка буде погода, яке літо, яка зима, чи достатньо буде дощу, снігу, чи гаряче буде літо, чи великі будуть зимові завої та морози. Ті досліди та предрікання прапрадідів здебільшого були вдалі, справджувались.

Можно сміливо казати, що Народний календар - це відображення СОНЯШНОГО сільсько-господарського РІЧНОГО ЦИКЛУ чи кола; в Народному календарі відведено почесне місце пошані покійників; віддзеркалена віра в сонце, явища природи, в магічні дії слова й рухів. Крім цього, в Народному календарі чітко подається дохристиянська віра, доброзичливі застереження, поради, здогади, чаклування, пророкування, угадування, попередження та моральні повчання. У цім документі подана психологія нашого народу, його доброта, розум, мудрість, дотепність та глибока спостережливість явищ природи.

До весняного Народного календаря наші прапрадіди відносили й декотрі дні лютого, хоч він не належить до весняного циклу. Зокрема Стрітення. В Народнім календарі Стрітення вважалося днем першої зустрічі зими з літом. (В давнину розрізняли лише дві пори року: зиму й літо). Значення, наприклад, „громничної свічки, що освячувалась у цей день, і Стрітенської води, що помагає особливо на "пристріт", - потребують ще ближчого розбору... У деяких місцевостях України з Стрітення починаються весняні ігри та співи веснянок. А старі люди день Стрітення називали „Громницею". Чому так рано? Правдоподібно, що пращури вважали за найкраще саме в день зустрічі зими й літа зачаклувати та відхилити громи й бурі, які влітку, бували, лякали тодішніх господарів та приносили чимало шкоди нивам...

БЕРЕЗЕНЬ

Російське - март; болгарське - лажу (баба Марта); по-польськи - Marzec; по-чеському - Brezen; по-хорватському - Ozuka).

      Березневі приповідки:
      1. Прийде марець - умре старець.
      2. Сухий марець, мокрий май - буде жито немов рай.
      3. Як березень без води - буде травень без трави.
      4. Сухий марець, мокрий май - буде каша й коровай.
      5. На Петра-Вериги розбивають криги,
      6. Земля любить навоз, а кінь овес.
      7. Вчися і від дурня, аби не був такий, як він.
      8. Коб він дбалий - був би здалий.
      9. Як нема охоти - то нема й роботи.
      10. У Великодньому пості - не ходи в гості.
      11. Коли почав орати, то в сопілку не грати.
      12. На Сорок Святих сорока сорок галузок у гніздо положить.
      13. Теплий Олекса палицею коле - вибирайся жить у поле.
      14. На Теплого Олекси щука-риба лід хвостом розбиває.
      15. Весна днем красна.
      16. На Благовіщення птиця гнізда не в'є.
      17. Діждалися паски, дай, Боже, діждатися соняшної ласки.
      18. Дороге яйце на Великдень.
      19. Спасибі за ласку - мені й неня спечуть паску.
      20. Марцева вода має помагати проти веснушок.

Березень, 1 (14). Явдоха весну кличе.

На Явдохи вода, то на Юрія трава. Яка Євдокія - таке й літо.
На Явдохи птиці кричать: „Діду, діду, сій ячмінь, покинь сані, бери віз".
Посієш розсаду на Явдохи - будеш мати великі головки (капусти).
Св. Явдоха ластівок скликає, тому вони й прилітають у цей день.
Коли калюжі повні води - будуть вулики повні меду. Спостереження на Явдохи: Коли вітер з заходу, чи з півдня - буде врожай. Коли вітер зі сходу чи з півночі - буде посушливе літо. Соняшний день на Явдохи - пшениця зародить,  похмурий - просо й гречка.
Теплий день на Явдохи - будуть гарні коноплі й льон. Уранці соняшно - добре зародять ранні ярові хліби. Під вечір сонце - урожай на пізні ярові. Коли сніг пропадає, то кажуть: „Явдоха крутить хвостом" -  пізня весна.
Явдоха допомагає дівчатам, які в цей день чарують своїх ворогів: „Явдохо, замкни моїх ворогів, щоб мені на дорозі не стояли (на перешкоді) й мене хрищену-молитвенну рабу Божу N. поганими словами не називали ..." Садівники на Явдохи сухе гілля на садових деревах обрізували, то дерева не будуть сохнути.

Березень 4. св. Герасима.

В цей день чайки з-за моря прилітають і бузьки весняних і літніх дітей приносять.

Березень 5.

День Конона, опікуна всіх коней і конюхів. Конон Іллю-Громовика по небу  білими кіньми возить.
Господарі пили горілку й за Конона й за коней, щоб були здорові та робочі.
На Конона не пий багато горілки, бо коні поносять; пий у міру.
На Конона чіпляй сороку в стайні, то дідьки вночі по конях не будуть їздити, не будуть гриви в косиці заплітати.
 

Березень 9.

Сорок мучеників - день міряється з ніччю, день перемагає.
На Сорок святих прилітає сорок птахів. Господині печуть з тіста жайворонків і діти з ними весну закликають.
На Сорок святих у давнину діти приносили вчителеві по 40 бубликів.
Які 40 мучеників, такі й дальших 40 днів. 40 святих - це 40 морозів ще буде. Коли діти побачать диких гусей вперше, кидають їм соломку, приговорюючи: „Гуси, гуси, нате вам на гніздо, а нам на тепло". Молодь топче в цей день ряст, приговорюючи: „Топчу, топчу ряст! Дай Боже потоптати й того року діждати!" Сорока в цей день кладе 40 прутиків на своє гніздо. Щоб прихилити до себе хлопців, дівчата в цей день варять 40 вареників, а чи печуть 40 пиріжків і ними частують хлопців.
На 40 святих посіяти горох, то на кождому стеблі буде 40 стручків.
Часто в кінці лютого чи на початку березня припадають м'ясниці, а останній   тиждень перед Великим постом - сиропусний тиждень або масляна. На масляну ані м'яса, ані сала вже не вживали, а лише молочні продукти та мучні. Цілий тиждень варили вареники. В росіян - пекли блинці.
Починаючи з понеділка сиропусного тижня - справляли колодку.
У день запустів дівчата на кістках курячих, баранячих, чи свинячих ворожили, чи  того року вийдуть заміж, чи здорові будуть. Вони з порога кидали кістки до воріт: докине до воріт - буде здорова; перекине через ворота - заміж того ж року вийде.
У перший день Великого посту пекли коржі, їли хрін і квашену капусту.

Березень 12 (25). Григорія Двоєслова.

      Приповідки:
      На святого Григора - пливуть льоди до моря.
      Безрога вже не дбає, чим годуватися має: вона з малим клопотом знайде пашу під плотом.
      На св. Григорія жаби починають квакати.

Березень 17. Теплого Олекси .

Березень 19. Дарії і Хризанта.

Дарія лід лупає, тому лід на Дарії тріщить. Приповідки: На   Хризанта святого трави й снігу немного. Як Хризант погідний - буде рік дорідний. На Хризанта та Дарії хто буде лагідний, то рік йому буде пригідний.

Березень 21 (3. IV.) св. Якова.

На св. Якова гуси-кури-качки - до гнізда.
Коли на Якова посадити квочку, а чи гуску, то всі яйця вилупляться.

Березень 22 (4. IV.) св. Василя-Теплого.

Тепло на Василя - тепле літо буде.
Коли на Василя червоні кола навколо сонця при заході - врожайне літо буде.

Березня 25 (7. IV.) Благовіщення.

Це велике християнське свято, а разом значне народне свято давнини, лише, на жаль, не відомо, яку назву воно носило в глибині віків, у добу дохристиянську. Можна здогадуватись, що це передхристиянське свято було святом заклику весни, святом закликання її та благання, щоб принесла свої дари людям, тваринам і рослинам, землі й воді.

Благовіщенські вірування:

      1. У цей день Господь благословляє всі тварини, рослини й землю.
      2. Гуцули казали: „Бог благословляє землю в цей день, укладає свою голову, щоб розігріти землю...
      3. У деяких місцевостях був звичай на Благовіщення випускати птицю, яку тримали в хаті взимку - на волю.
      4. Господар випускає всю худобу, а, навіть кота й пса на сонце, щоб привітати початок весни.
      5. Збирали благовіщенську воду й вірили, що вона має чарівні властивості прихиляти добрі сили та відвертати лихі.
      6. Благовіщенська вода, коли її закопати на ниві, відвертає громи, гради й зливи.
      7. Благовіщенська вода відганяє лихоманку.
      8. На Благовіщення весна благословляє землю, дає їй силу проросту й цвіту.
      9. Благовіщення - свято первоцвіту, рясту, пролісків, сон-трави, а ці квіти - перші вісники весни.
      10. На Благовіщення потопчиш ногами первоцвіт, проліски, ряст та сон-траву - будеш мати силу в руках   і ногах, бо земля тобі цю силу передасть.
      11. Дівчата ворожать на Благовіщення на пролісках і сон-траві, чи вийдуть заміж.
      12. Коли дівчина на Благовіщення потопче сон-траву, закосичиться нею - збудуться її надії.
      13. Коли дівчина вперше побачить проліски, мусить вмочити в воду й покропити себе - набуде краси.
      14. На Благовіщення дорослі дівчата співають першу стародавню веснянку - „Кривого танця".
      15. На Благовіщення весна зиму поборола.
      16. На Благовіщення прилітають ластівки з вирію.
      17. Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито й гриби, коли мороз - огірки.
      18. Коли посіяти напередодні Благовіщення горох - буде рясний і помічний.
      19. Коли на Теплого Олексу не винесли бджіл - виносять на Благовіщення.
      20. Вірування: на Благовіщення і на Великдень грішників у пеклі не мучать, а дають їм відпочинок.
      21. Яке Благовіщення, такий і Великдень.
      22. Коли досвіту на Благовіщення нема вітру й тепло - буде гарний урожай.
      23. Сніг на Благовіщення - буде неурожай.

      Були й інші, малозрозумілі, вірування благовіщенські, як, наприклад:

      24. Від благовіщенського теляти - добра не ждати.
      25. Не бери яйця в руки на Благовіщення, бо буде біда.
      26. Не клади під квочку благовіщенського яйця (що курка знесла на Благовіщення).

Березень 23. с. с. Благовісника.

Благовісник відмикає небо й випускає грім з блискавкою. У день Благовісника не можна працювати, бо благовісник хату запалить.
У день Благовісника Архистратиг Гавриїл сідає на хмару й пускає стріли на другу, де сидять дідьки...

Березня 26.

До Василя можна ще прясти, а від Василя пряжа на добро не піде. До Василя зимували, а по Василеві треба веснувати.

Березень 30. Івана Листвичника.

Вірили, що домовик їздить у цю ніч на конях і заплітає їм гриви - в цей день треба повісити строку над кіньми в стайні. У березні або на початку квітня припадає середина Великого посту - середопістя, - ломиться піст і тріщить. На середопістя зять поштує тестя кисілем. На середопістя печуть з тіста хрестики й їдять.

КВІТЕНЬ

По-російськи - Апрель, по-болгарськи - Резень, по-польськи - KWIECIEN, по-чеськи - Duben, по-хорватськи - Травань.

      Народні квітневі приповідки:

      1. Теплий квітень - мокрий май, у стодолі буде рай.
      2. Квітень з водою - май з травою.
      3. Цвітень мало цвіте, а більше зимою мете.
      4. Хто рано сіять буде, той насіння не загубить.
      5. Посій рідко - то й уродить дідько.
      6. Як дощ на Благовіст, буде жито на повний зріст.
      7. По чім дурня пізнати, - що не вміє мовчати.
      8. Козак мовчить, а все знає.
      9. Весна красна днем.

      Квітень 1. Марії Єгиптянки.

      Коли на Марії вода - буде добра трава.
      Першого квітня кожний намагається жартома обдурити другого. Це пішло ще з римських часів.

      Квітень 3. Микити-Водяника.

     Пробуджується він від зимового сну голодний та сердитий, тому в цей день люди, що живуть на поріччях, кидають щось у ріку з їжі, щоб був милосердний і добрий.

      Квітень 4. На Йосип святов - не ходи босов ногов (гуцульська).

      Квітень 5. Теодула.

     Свершки (цвіркуни) на печі пробуджуються.
     Прийшов Теодул - теплий вітер подув. У цей день вперше після зими відчиняють вікна.

      Квітень 11. Антипа.

      Цей святий, за народнім повір'ям, лікує зуби.
      Коли на Антипа не розтали льоди - буде кепське літо. У латинян це день св. Войтіха. В них прислів'я:  Коли гримить на св. Войтіха - росте хліборобам потіха. На св. Войтіха - кобиляча втіха (є вже трава). Коли перший раз загримить - підпирай пліт плечима - грім не вб'є.

     Квітень 12. Василя Парійського.

      Весна землю парить. У цей день ведмідь виходить з логвища (криївки).

      Квітень 14. Мартина.

      Лисиці переселяються з старих нір у нові.
      Коли гарна днина на Мартина - гарно буде на людей і на врожай.

     Квітень 17. св. Зосими, опікуна бджіл та пасічників.

      Вітай бджолу на Зосима - будуть рої і вощина.

      Квітень 19. Івана Старопечерника.

      Погодуй бджолу до Йвана, нарядить тебе, як пана. В деяких місцевостях виносили жінки-господині в цей день полотно в поле, клали пиріг на ньому й приговорювали певні слова, вірячи, що весна поїсть пирога, одягнеться в полотно й дасть за це господиням гарні коноплі то льон.

     Квітень 20. Теодора.

      Вірили, що в цей день покійники тужать за землею, тому правили панахиди та подавали старцям і дітям пироги, калачі тощо.

      Квітень 23. св. Юрія Переможця.

      Квітень 25. св. Марка.

      Є прислів'я: На св. Марка ранній овес, а пізня татарка.

      Квітень 28. Св. Ясона.

       На Ясона полудневий вітер приносить здоров'є людям. На Ясона сонце ясне - літо погідне.

      Квітень 31. св. Якова.

     Коли цей день і вечір теплий, а зоряна ніч - поле буде рясно зоріти копами.

ТРАВЕНЬ

Російський - Май, болгарський - Летень, польський і чеський Май, хорватський - Свібань.

      Народні приповідки:

      1. Сухий марець - мокрий май, буде жито, наче гай.
      2. Холодний май - добрий урожай.
      3. Прийде май - всяк про себе дбай.
      4. Май - волам дай, а всяк про себе дбай.
      5. Наш паламар надіявся на май, та й без корови став.
      6. Як сухий май, то і гроші на хліб дай.

      Травень 1. Прор. Єремії.

      Хто сіє на Єремії - не май надії.

      Травень 2. св. Бориса й Гліба.

      На Бориса й Гліба найпізніша сівба. Борис і Гліб - сіють хліб.
      Борисів день - „баришдень", тому купці намагаються в цей день що небудь продати, щоб увесь рік добре торгувалось.

     Травень 4. св. Софії.

      Польське прислів'я: Свєнта Зофія - клоси розвіє.

      Травень 5. св. Ірини-розсадниці.

      Розсаджують розсаду-капусту, примовляючи: Не будь голента, будь пузата; не будь красна, будь смачна; не будь стара, будь молода; не будь мала, будь велика.

     Травень 6. св. Мученика Іова.

      Роса на Іова - зародять огірки.
      Сіють горох, примовляючи: „Сію горох, сію горох, уродися і великий, і білий, і смачний, - старим бабам на потіху, а діточкам на веселий спів".

     Травень 8. св. Івана Богослова.

      В деяких місцевостях святкують у цей день Купала, а на Івана - 24 червня - удруге. Хто сіє після Богослова, той не вартий і доброго слова.

      Травень 9. Весняний Микола, або Теплий.

      Опікун коней, свято конюхів. До весняного Миколи не можна купатись ніколи.

      Травень 9. До Миколи - не сій гречки, не стрижи овечки.

      Травень 10. св. Симона Зилота.

      На Симона Зилота шукають золота.
      Збирають зілля, копають коріння, бо в цей день воно має лікувальну силу.
      Шукачі скарбів, як і в купальську ніч, стережуть скарбів - де будуть горіти. Дають коровам жовте зілля, щоб масло було жовте.

      Травень 11. Св. Мокія.

      Коли в цей день дощ, то літо буде мокре.
      Коли сонце сходить червоно - буде літо грізне, пожарне.
      Хто на Мокія полить грядки - матиме добрий пожиток. У цей день сіють соняшники. Господиня вечером скидає сорочку й гола тричі обходить посів соняшників, приговорюючи: „Як не можна по світу голо ходити - щоб так не могли горобці моїх соняшників пити".

      Травень 13. св. Лукери-Гречкосійки.

     У цей день сіють гречку для цвіту для бджіл.

     Травень 14. св. Ізидора - сіють огірки, сіють льон.

     Травень 15. св. Пахомія Теплого.

     В Україні сіють-садять кавуни, дині, огірки. До сходу сонця зрізують березові галузки для лікування різних хвороб. На св. Пахомія - колосся, як лелія.

     Травень 20. св. Талалея - огірочника.

     Садять огірки. Як цього дня суха земля - буде гостра зима. Як мокро - зима легка.

     Травень 21. Констянтина й Олени.

      День - льоносівка. Сіють льон.
      На Україні сіють просо, льон, садять огірки та іншу городину.
      Щоб гусінь не їла городини - садити „натще серця" (нічого не їсти).

      Травень 25. Івана Головатого - Третє знайдення голови Івана Предтечі.

      У цей день садять капусту, приговорюючи: „Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капусточка прийнялася і в голови складалася, щоб була з кореня корениста, з листя головиста, щоб не росла високо, але широко".
     Пряхам у цей день не можна прясти. У середу 5-ої неділі після Паски у деяких місцевостях печуть„Божі онучі", цебто налисники, як і на Вознесення.
      Поляки говорять: у цей день (на Вознесення): „Бог у небо, хробак у м'ясо, а чорт у бабу".
      Приповідки:

      Дай, Боже, веснувати, та не переднівкувати.
      У нас два Юрії: - холодний та голодний.
      Як на Юрія зимно - зародить овес надивно.
      На Бориса й Гліба - нема в коморі хліба.
      Козак і в маю з біди не заплаче.
      Оттакто, по-козацьки - нема хліба - їстся пляцки.
      Як дощ на Юра - буде хліб і в дурня.

Для замовлення CD зв'язуйтесь: тел. /факс 380 (44) 253 9357 або e-mail: spark@gate.kiev.ua